Освіта в громаді — це завжди про складний вибір. Закрити школу чи залишити? Як забезпечити якість освіти, якщо дітей мало? Як поєднати інтереси вчителів, батьків і бюджету?
Коблівська громада на Миколаївщині пройшла цей непростий шлях — і зробила його системно, на основі даних та з урахуванням інтересів жителів. Ця історія — про те, як за підтримки Програми Polaris громада отримала інструменти для ухвалення рішень у сфері освіти на основі даних — і вже за рік побачила реальні зміни.
Дані та стратегія: новий вектор розвитку освіти у громаді
Як і більшість українських громад, Коблівська зіткнулася з типовими викликами у сфері освіти: зменшення кількості учнів, нерівномірне навантаження на заклади, потреба оновити інфраструктуру та оптимізувати витрати без втрати якості — і відсутність системного підходу до планування мережі. Саме з цим запитом громада долучилася до Програми Polaris. Експертна підтримка розпочалась навесні 2025 року з таких ключових кроків:
- моніторинг діяльності закладів освіти;
- аналіз витрат і ефективності використання ресурсів освітньої галузі;
- проведення симуляційної гри з оптимізації шкільної мережі;
- спільна робота з представниками місцевої влади та закладів освіти.
Такий підхід дозволив громаді побачити повну картину, змоделювати різні сценарії розвитку освітньої мережі і побачити їхні наслідки — як для бюджету, так і для якості освіти.
"Йшлося не просто про аналіз, а про створення інструментів, які допомагають громаді самостійно планувати розвиток освіти — з урахуванням демографії, ресурсів і потреб жителів. Громада також засвідчила готовність до вдосконалення управлінських практик, планування на основі доказів та пошуку оптимальних моделей управління освітньою мережею", — зазначив Сергій ДЯТЛЕНКО, експерт Програми Polaris.
За результатами було підготовлено аналітичний документ із конкретними рекомендаціями, який став основою для подальших рішень у сфері освіти та бюджетування. Протягом року громада перейшла до конкретних кроків, які раніше були складними або відкладалися. Зокрема:
- ліквідовано Анатоліївський ліцей, який не мав достатньої кількості учнів для формування повноцінних класів;
- забезпечено працевлаштування вчителів;
- організовано підвезення учнів до інших закладів освіти;
- розпочато обговорення подальшої реорганізації освітньої мережі, зокрема, Тузлівського та Українського ліцеїв.
Зустрічі експертів з освітнім менеджментом громади щодо стану шкільної мережі, управлінських рішень, фінансового планування освітньої галузі
Паралельно з управлінськими рішеннями громада інвестувала у якість освітнього середовища:
- проведено ремонти у Коблівському, Новофедорівському та Українському ліцеях;
- оновлено кабінети, коридори та їдальні;
- покращено забезпечення навчальним обладнанням;
- в Українському ліцеї організовано харчування відповідно до сучасних вимог;
- впорядковано документообіг у закладах освіти;
- розроблено та затверджено місцеві освітні програми;
- у межах партнерства з Polaris громада отримала комплекс обладнання для природничого кабінету — для викладання біології, хімії та фізики.
Підписання Меморандуму про співпрацю 
Симуляційна гра «Оптимізація шкільної мережі Коблівської громади»
Ефективні рішення та нова якість навчання: перші підсумки
Вже за рік після початку партнерства з Polaris громада отримала конкретні результати:
- ухвалено та реалізовано низку управлінських рішень у сфері освіти;
- оптимізовано освітню мережу;
- покращено умови навчання у закладах освіти;
- підвищено ефективність використання бюджетних коштів;
- зросла зацікавленість учнів до навчання та мотивація вчителів.
"Для нас було важливо не просто ухвалити окремі рішення, а сформувати зрозумілу і ефективну систему освіти в громаді. Завдяки проведеному аналізу та рекомендаціям ми отримали чітке бачення, як розвивати освітню мережу з урахуванням інтересів дітей, батьків і можливостей громади", — наголошує Оксана ВЕРБИК, начальниця відділу освіти, молоді та спорту Коблівської сільської ради.
Досвід Коблівської громади підтверджує: поєднання аналітики, планування і практичної підтримки дозволяє досягати результатів навіть у складних сферах. Йдеться не лише про окремі рішення, а про зміну підходу:
- від інтуїтивних рішень — до рішень на основі даних;
- від реактивного управління — до середньострокового планування;
- від точкових змін — до системної трансформації освітньої мережі.
Саме таку модель системної роботи Програма Polaris впроваджує у роботі з громадами — допомагаючи їм не лише реагувати на виклики, а формувати довгострокові рішення у сфері розвитку освіти.
