Протягом квітня експерти Програми Polaris провели серію заходів для громад у межах напряму «Освіта на місцевому та регіональному рівнях», зосереджених на практичних інструментах впровадження реформи Нової української школи та розвитку профільної середньої освіти.
Зокрема, 23 квітня освітня команда Polaris у партнерстві з Офісом впровадження НУШ при Міністерстві освіти і науки України провела вебінар-майстерню «Конструювання навчального плану старшої профільної школи» для освітніх управлінців громад. Участь у заході взяли директори закладів освіти, їхні заступники, методисти та освітні координатори.
Ключовий акцент вебінару - переосмислення навчального плану як інструменту стратегічного управління змістом освіти. Йшлося про перехід від формального формування мережі до якісного проєктування освітнього змісту, орієнтованого на індивідуальну освітню траєкторію учнів, глибину знань і усвідомлений вибір.
Спікерки заходу - експертки Офісу впровадження НУШ Юлія Топольницька та Юлія Романенко - представили комплексний підхід до розроблення навчальних планів. Зокрема, учасники детально розглянули:
- алгоритм формування профілів на основі спорідненості предметів і методичного обґрунтування;
- гнучкі моделі навчальних планів («ТОП 10-12»), що інтегрують варіативну складову та дозволяють адаптувати освіту до потреб ринку праці і запитів учнів;
- підходи до побудови індивідуальної освітньої траєкторії;
- варіанти «пакетних рішень» навчального плану та їхні переваги і ризики;
- роль управлінця у формуванні змісту освіти та зв’язок цих рішень із розвитком громади.
Модераторка заходу, експертка Polaris Олена Русначенко наголосила, що навчальний план перестає бути статичною таблицею годин і стає «конструктором змісту», через який реалізується профільність та формується довіра між школою, учнями і батьками.
За результатами анкетування учасники відзначили високий запит на подібні практичні формати. Освітяни підкреслили, що вебінар допоміг розібратися у складних питаннях формування профілів, зняв частину сумнівів щодо впровадження реформи та надав конкретні алгоритми для роботи.
Паралельно з онлайн-роботою експерти Polaris долучилися до обговорень у громадах.
У Глибоцькій територіальній громаді відбувся круглий стіл «Трансформаційні процеси закладів освіти громади» за участі широкого кола освітніх стейкхолдерів. Експерти Програми Polaris Олег Фасоля, В'ячеслав Долід та Сергій Дятленко представили підходи до впровадження профільної середньої освіти та наголосили на необхідності реальних, а не формальних змін у межах реформи.
Обговорення було зосереджене на формуванні мережі академічних ліцеїв та ухваленні виважених управлінських рішень з урахуванням особливостей громади. Зокрема, у Глибоцькій громаді важливим є забезпечення доступу до освіти для дітей з числа румунської національної меншини, що потребує окремих рішень щодо створення або модернізації закладів із відповідною мовою навчання.
Учасники наголосили на важливості громадських консультацій, залучення батьків, керівників закладів освіти та місцевих управлінців до обговорення змін. Такі формати дозволяють не лише пояснити реформу, а й зменшити спротив та сформувати спільне бачення її реалізації.
Ще одним майданчиком для професійного діалогу стала Почаївська територіальна громада, де відбувся освітній форум «Гімназія майбутнього: основні вектори розвитку», організований у співпраці з Рівненським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти.
Форум об’єднав педагогів та управлінців навколо питання ролі гімназії у новій освітній системі. Учасники обговорили сучасні моделі організації освітнього процесу, розвиток допрофільної підготовки та профорієнтаційної роботи, а також взаємозв’язок між якістю базової освіти і спроможністю старшої профільної школи.
Окрему увагу приділили формуванню спільного стратегічного бачення розвитку гімназій як ключової ланки освітньої екосистеми громади. Адже саме на цьому рівні закладається основа для подальшого усвідомленого вибору освітньої та професійної траєкторії учнів.
Учасники форуму також визначили пріоритетні напрями розвитку гімназійної освіти, окреслили механізми взаємодії різних рівнів управління освітою та підкреслили спільну відповідальність за якість освітніх рішень.
Усі заходи засвідчили: освітня реформа в громадах переходить від етапу формування мережі до етапу роботи зі змістом. Йдеться про впровадження практичних інструментів, ухвалення управлінських рішень на основі даних і діалогу, а також про посилення ролі громад у формуванні якісної освітньої політики.
