4-5 лютого Криворізька міська громада стала майданчиком для комплексного циклу регіональних освітніх заходів Програми Polaris, спрямованих на осмислення та практичну підготовку до впровадження реформи старшої профільної школи. Протягом двох днів відбулися три взаємопов’язані події – воркшоп для директорів гімназій, діалогова платформа для батьків учнів 9 класів ліцеїв та круглий стіл для керівників ліцеїв і управлінської команди громади.
Цей формат дозволив подивитися на трансформацію освітньої мережі з різних перспектив – управлінської, професійної, батьківської та учнівської – і вибудувати спільне бачення майбутніх рішень.
Гімназія як точка опори: управлінські практики, що працюють
4 лютого в Кривому Розі відбувся воркшоп «Освітні практики, що працюють, або як посилити гімназію», який зібрав 30 директорів гімназій громади. Захід був присвячений не теорії, а реальним управлінським рішенням і практикам, які вже дають результат у складних умовах.
Відкриваючи роботу воркшопу, директорка Департаменту освіти та науки Криворізької міської ради Тетяна Кріпак наголосила на ролі керівника закладу освіти як лідера змін:
«Сьогодні гімназія – це не просто ланка освітньої системи. Це простір, де формується впевненість дитини в собі, її здатність робити вибір і відповідати за нього. І саме від управлінських рішень директора залежить, чи стане школа такою точкою опори для учнів і педагогів».
Замість формальних представлень учасники почали з формування кола довіри – ділилися символами своїх закладів, а в блоці «Не хочу хвалитися, але…» презентували вже реалізовані проєкти: від інноваційних освітніх лабораторій до дієвих моделей учнівського самоврядування. Це задало тон професійної гідності, відкритості та готовності до взаємного навчання.
Окремий блок був присвячений аналізу освітніх практик Лубенської громади – Войнихівської гімназії, гімназії імені В. Малика, Української класичної гімназії, ліцею «Європейський» та Першої гімназії імені Матвія Номиса. Учасники працювали в групах, «препаруючи» досвід за логікою: що працює – як адаптувати у нас – які бар’єри можуть виникнути.
Директорка Першої гімназії імені Матвія Номиса Тетяна Сергієнко підсумувала ключовий висновок воркшопу:
«Керівники зрозуміли, що інновації – це не завжди про великі кошти. Частіше – про зміну підходів і вміння побачити ресурс у тому, що вже є. Коли професіоналізм зустрічається з рефлексією, народжуються зміни, які неможливо зупинити».
Через вправи «Гімназія через 3 роки», «Команда як стратегічна одиниця розвитку» та «Дані, що шумлять» директори моделювали майбутнє своїх закладів, працюючи з баченням, командною динамікою та управлінськими даними. Символічним завершенням стала музична рефлексія «Саундтрек успішної гімназії», яка допомогла учасникам зафіксувати внутрішні орієнтири змін.
Директорка Криворізької гімназії №122 Наталія Федоринова поділилася особистим враженням від участі:
«Це була чесна розмова керівників із керівниками – без прикрас і формальностей. Я вийшла з відчуттям натхнення і чітким розумінням: гімназія – це простір, де дитина без тиску вчиться відповідати на своє “що далі?” і будувати власну траєкторію майбутнього».
Батьки як партнери змін: діалог про старшу профільну школу
Того ж дня на базі Криворізької гімназії №103 відбулася діалогова платформа для батьків учнів 9 класів ліцеїв «Старша профільна школа: можливості та виклики для Криворізької громади. Захід зібрав 55 представників батьківських комітетів.
У центрі обговорення були демографічні тенденції, суть реформи старшої профільної школи, результати опитування учнів 11 класів, можливі освітні траєкторії після 9 класу та право дитини на усвідомлений вибір.
Формат відкритого діалогу дозволив зняти напругу навколо змін і перевести розмову з площини страхів у площину рішень. Батьки отримали можливість поставити запитання, озвучити сумніви та побачити логіку трансформацій у ширшому контексті розвитку громади.
Освітня архітектура громади: від аналізу до рішень
5 лютого цикл завершив круглий стіл «Стратегія трансформації освітньої архітектури Криворізької міської громади», у якому взяли участь директорат ліцеїв, управлінці та експерти Програми Polaris.
Відкриваючи захід, керівник напряму “Освіта на місцевому та регіональному рівнях” Програми Polaris Олег Фасоля наголосив:
«Освітня архітектура громади має бути динамічною і спроможною відповідати на зміни – демографічні, економічні, соціальні. Наше завдання – не просто оптимізувати мережу, а створити умови, в яких кожен учень отримає якісну освіту і реальний вибір».
Під час панельної дискусії «Старша профільна школа: думка учнівства» освітній менеджмент мав змогу поспілкуватися з учнями 11 класу Криворізького природничо-наукового ліцею, задати одне-одному питання щодо розвитку ліцеїв громади та організації освітнього процесу. Таким чином освітні управлінці мали змогу дискутувати про роль старшої профільної школи очима учнівства та спільно шукати сценарії трансформації шкільної мережі.
Жваву дискусію викликала презентація узагальнених результатів опитування учнів 11 класів 21 ліцея громади щодо вибору освітньої траєкторії після школи, якості профільного навчання та його відповідності майбутньому професійному вибору. Аналіз відповідей виявив як заклади з показниками нижче середнього, що свідчить про труднощі у впровадженні профільної старшої школи, так і ліцеї з результатами вище середнього, які підтвердили свою спроможність працювати як заклади старшої школи. Обговорення стало поштовхом для управлінців до переосмислення якості освіти, запитів учнівства та майбутньої моделі шкільної мережі громади.
Також учасники працювали з методикою «4К» – Коло, Картка, Капітал, Камінь, під час якої команди в синергії окреслювали спільні ресурси ліцеїв («Коло»), ідеї, що їх об’єднують («Картка»), ключові досягнення ліцеїв громади («Капітал») та основні виклики старшої школи («Камінь»). Ця вправа створила простір для усвідомлення необхідності співпраці між ліцеями з метою формування спроможної освітньої архітектури старшої школи Криворізької громади та дала змогу глибинно проаналізувати виклики на цьому шляху.
Освітній експерт Програми Polaris та модератор заходів Артем Горобець підсумував значення цього циклу:
«Візит у Криворізьку громаду включав цикл активностей з різними освітніми стейкхолдерами, об’єднаних спільною метою – посилення якості надання освітніх послуг. Варто відзначити професіоналізм і відкритість освітнього менеджменту, активність учнівства та щиру залученість батьків».
Цикл освітніх заходів у Кривому Розі показав, що трансформація освіти – це не одномоментне рішення і не виключно управлінський процес. Це послідовна робота з людьми, довірою, даними та сенсами. Поєднання управлінських воркшопів, діалогу з батьками та стратегічного планування на рівні громади створює підґрунтя для рішень, які мають шанс бути не лише формально ухваленими, а й реально впровадженими.
Саме в такій логіці – через партнерство, рефлексію та спільну відповідальність – Криворізька громада вибудовує свій шлях до якісної старшої профільної школи.
