Івано-Франківськ на два дні став простором натхнення і професійного розвитку для старост з Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей. 9–10 жовтня тут відбувся тренінг «Роль старости в громаді: інструменти посилення інституційної спроможності», організований Програмою Polaris.
До участі долучилися 45 старост громад-партнерок Програми – люди, які щодня працюють в громадах, вирішуючи конкретні проблеми мешканців і водночас формуючи довіру до влади. Для них цей тренінг став не просто навчальним заходом, а можливістю обмінятись досвідом та подивитись на свою роботу ширше – як на управління розвитком території через розуміння потреб жителів, налагодження взаємодії виконавчих органів і відповідальність за місцеві рішення.
З вітальним словом до учасників звернувся заступник Івано-Франківського міського голови, директор Департаменту молодіжної політики та спорту, розвитку територій та роботи з внутрішньо переміщеними особами Віталій Федорів, який відзначив важливість таких заходів для професійного зростання старост і розвитку місцевого самоврядування. Він підкреслив, що саме старости є «обличчям влади» у старостинських округах, адже найкраще знають потреби людей і можуть перетворювати їх на реальні управлінські рішення.

День перший. Довіра як основа взаємодії
Перший день тренінгу розпочався з представлення громад і окреслення спільних очікувань. Експерти Програми наголосили: староста – це людина, яка створює атмосферу довіри у громаді, будує зв’язки між владою і людьми, відчуває пульс місцевого життя.
В першому блоці учасники занурилися у тему, яка вимагає особливої чутливості – «Ветеран у громаді: особливості спілкування і взаємодії». Експертка Програми Катерина Тімакіна поділилася практичними інструментами комунікації з ветеранами, розповіла про емоційні виклики, які переживають військові після повернення додому, та про роль старости у створенні безпечного і шанобливого середовища.
«Староста може стати для ветерана тією людиною, яка допоможе відчути опору й довіру у громаді. Важливо не боятися спілкуватися, чути історії, навіть складні, і разом шукати рішення. Безпечне, шанобливе середовище починається саме з довіри у щоденній взаємодії», – зазначила Катерина Тімакіна.
Учасники та учасниці розбирали конкретні кейси, моделювали ситуації діалогу, вчилися чути за словами людську історію.

Останній блок присвятили запобіганню конфлікту інтересів. Експертка Програми Ольга Калініченко у практичному форматі пояснила, як розпізнати потенційні ризики конфлікту інтересів у роботі старости, уникати порушень і діяти доброчесно у складних ситуаціях.
«Довіра громади ґрунтується на відкритості та передбачуваності дій. Коли староста вчасно і зрозуміло пояснює свої рішення, це допомагає уникати непорозумінь, запобігає конфлікту інтересів і підтримує авторитет місцевої влади», – зазначила Ольга Калініченко.
У другій половині дня старости відвідали святкові заходи з нагоди Дня утворення Івано-Франківської громади, під час яких ознайомилися з місцевими ініціативами та формами взаємодії громади з мешканцями.

День другий. Комунікація, бюджет і бачення громади очима людей
Другий день розпочався з короткої рефлексії – старости ділилися, які висновки зробили після першого дня і що стало для них відкриттям.
Перший навчальний блок присвятили темі «Староста та комунікація». Експерт із залучення мешканців Павло Пущенко детально пояснив, як готувати інформаційні повідомлення, будувати відкриті комунікаційні канали і залучати жителів до вирішення питань місцевого значення.
«Якщо староста пояснює, що відбувається, які рішення ухвалюються і чому, – це найкраща профілактика недовіри та чуток», – сказав Павло Пущенко.

Наступний блок – «Бюджет, інвестиції і розвиток територій» – провела експертка Програми Наталія Мамчак. Вона допомогла старостам зрозуміти, як визначати інтереси мешканців і відображати їх у бюджетному процесі, як формувати спільні пріоритети розвитку.
«Староста має розуміти процеси, інструменти й можливості, щоб діяти в інтересах жителів. Коли він знає, як працює бюджет, гранти, партнерства та інші ресурси – і з ким взаємодіяти, – він може справді впливати на розвиток території», – підкреслила Наталія Мамчак.

Далі учасники занурилися у тему гендерного підходу та просторового планування під керівництвом експертки з гендерних питань Програми Катерини Ростовської. Через практичні вправи вони вчилися бачити простір очима різних груп жителів, планувати публічні простори з урахуванням потреб усіх – жінок і чоловіків, дітей, людей з інвалідністю, літніх громадян.
«Громада стає справжньою тоді, коли турбота про жителів та жительок стає не чимось «екстра», а базою для планування: як бюджетного, так і просторового», – наголосила Катерина Ростовська.
Завершальну сесію провів керівник напряму “Розвиток інституційної спроможності старост” Андрій Мацокін. У своїй презентації «Староста: особливості правового статусу і виконання повноважень» він розкрив практичні аспекти роботи старости – від нормативної бази до механізмів прийняття рішень.
«Староста – це не технічний виконавець і не помічник голови. Це – повноважний представник громади, який має захищати інтереси людей, що довірили йому свою територію», – наголосив Андрій Мацокін.

Фінальна частина тренінгу була присвячена підбиттю підсумків і спільній оцінці результатів. Старости поділилися своїми враженнями, говорили про те, як нові знання допоможуть їм змінювати життя у громадах на краще.
«Такі навчальні ініціативи – це чудова можливість для представників місцевого самоврядування підвищити професійні компетенції, обмінятися досвідом і зробити ще один крок до зміцнення інституційної спроможності громад та практичної інтеграції України в європейську спільноту», – зазначив Вадим Боярський, голова Шумської громади Тернопільської області.
Післямова. Старости, які створюють зміни
Дводенний тренінг у Івано-Франківську став не просто навчальним заходом, а спільною лабораторією лідерства і довіри. Старости не лише отримали нові знання, а й побачили себе як ключових агентів розвитку – тих, хто може об’єднувати громади навколо рішень, що мають людське обличчя.
Тренінг у Івано-Франківську показав, що ефективні зміни починаються з поєднання знань і взаєморозуміння – коли правові інструменти підкріплені діалогом, довірою та повагою. Саме це формує нову культуру місцевого врядування в Україні.