8–9 жовтня у Солонянській територіальній громаді на Дніпропетровщині відбулися п’яті освітні реколекції для 22 громад-партнерок шведсько-української програми Polaris. Цього разу простір для натхнення, рефлексії та спільного проєктування майбутнього освіти надала Солонянська громада – давня партнерка Програми і яскравий приклад системного підходу до реформування шкільної мережі, створення сучасного освітнього середовища та залучення громади до освітніх змін.
Освіта, що проростає з ідеї
Реколекції традиційно поєднали занурення в реальні кейси, відверті дискусії та творчі практикуми. Їхня структура – від “вдиху” і зародження ідей до “плодів зростання” і “нових посівів” – символічно відтворює життєвий цикл освітніх змін.
До заходу долучилися заступниця голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Ірина Грицай, директорка Департаменту освіти і науки Дніпропетровської ОДА Ольга Лозова, Солонянський селищний голова Михайло Копейко, керівниця Програми Polaris в Україні Сусанна Делланс та експерти Програми з напряму освіти на місцевому та регіональному рівнях на чолі з Олегом Фасолею.
Як зазначив Солонянський селищний голова Михайло Копейко, роль органів місцевого самоврядування у формуванні освітньої мережі кардинально змінилася:
«Сучасна роль ОМС – це поєднання стратегічного бачення, заснованого на даних, та сміливості для його втілення. Це єдиний шлях до створення конкурентного освітнього простору, де інтереси дитини є найвищим пріоритетом. Саме такий підхід дозволяє перейти від фінансування стін до інвестицій у якість освіти та створювати справжні "точки зростання" для кожної дитини».
«Найкращі зміни починаються там, де люди дивляться в одному напрямку. Освітні реколекції Polaris — це простір зустрічі досвіду, ідей та рішень задля кращої освіти для дітей України. Ми вдячні Солонянській громаді за щирість, лідерство й готовність ділитися досвідом, що надихає інших діяти», – сказала у вітальному слові керівниця Програми Polaris в Україні Сусанна Делланс.
Від аналізу даних – до освітніх рішень
Після вітальних слів керівниці Програми Сусанни Делланс, директорки департаменту освіти і науки Ольги Лозової та заступниці голови Дніпропетровської ОДА Ірини Грицай учасники перейшли до практичної частини – вивчення Солонянського кейсу «Як ми не побоялися».
Під час практичної частини Ірина Грекова представила етапи оптимізації освітньої мережі громади – від діагностики та збору даних до прийняття рішень і їх реалізації. Воркшоп “Дані, що розказують історію” показав, як грамотний аналіз демографії, фінансів і результатів навчання допомагає громадам формувати ефективну освітню політику.
Експертка закликала колег орієнтуватися на дані як на надійний орієнтир для ухвалення рішень, ґрунтуючись на аналізі та об’єктивних висновках.
Основні тези воркшопу включали:
- Важливо не зупинятися після першого етапу змін: відпрацьовані підходи допомагають переходити до наступних кроків більш упевнено та системно.
- Трансформація освітнього середовища має бути комплексною та залучати всі зацікавлені сторони.
- Особливе значення має участь молоді – їхній погляд на школу й громаду варто враховувати під час планування.
- Сучасний освітній простір має виходити за межі навчального процесу й стати відкритим, багатофункціональним центром, який служить потребам усіх мешканців громади протягом усього дня.
Після воркшопу учасники працювали в “командах-батлах”, шукаючи рішення для реальних освітніх викликів, а згодом вирушили до шкіл – точок зростання, де реформа вже діє.
Школа як жива екосистема
У Надіївській гімназії-філії та Солонянському ліцеї учасники побачили, як на практиці виглядає співпраця між ліцеєм та гімназією у формі “живої” освіти – відкритий простір для учнів, міжпредметна інтеграція та атмосфера довіри.
Учителі презентували власні професійні траєкторії, розповіли, як Центр професійного розвитку педагогічних працівників допомагає педагогам адаптуватися до викликів реформи, а учні виступили у форматі презентацій TED, представляючи свої ідеї про “ідеальний освітній простір”.
У Солонянському ліцеї учасники реколекцій оглянули сучасний освітній простір – профільні кабінети, інклюзивно-ресурсний центр, спортивні зони та STEAM-кабінет, ознайомилися з рішеннями, що забезпечують інклюзивність і безбар’єрність закладу.
Підсумком дня стала панельна дискусія «Освітній простір 2.0: як виглядає майбутнє сьогодні», під час якої говорили про школу як відкритий простір для всієї громади – місце зустрічей, курсів і подій. Солонянський ліцей став прикладом сучасного бачення освіти, коли школа виходить за межі звичного навчального процесу та показує приклад того, як освіта може стати платформою для партнерства між учнями, батьками і громадою.
Солонянська громада на Дніпропетровщині показала, як системний підхід до формування освітньої мережі, заснований на власних можливостях і ресурсах, може стати потужним рушієм розвитку місцевої молоді.
День другий: партнерство, що живить
9 жовтня у Дніпрі учасники продовжили роботу у форматі партнерського діалогу. Пілотні громади першої та другої хвиль освітнього напряму Програми Polaris обговорили результати співпраці, обмінялися досвідом і напрацювали пропозиції для нових освітніх ініціатив.
Найзмістовнішою частиною другого дня став обмін досвідом між громадами різних хвиль, який відбувся під модерацією Олега Фасолі, Артема Горобця, В’ячеслава Доліда, Тетяни Озерової, Олени Русначенко та Сергія Дятленка. Учасники обговорювали, як трансформаційні процеси реалізуються на практиці – що допомагає долати труднощі, як формуються команди змін і які рішення приносять найбільш відчутні результати.
Пілотні громади презентували свої досягнення – від створення сучасних ліцеїв і трансформації освітньої мережі до розвитку ефективного управління й запровадження механізмів сталого розвитку. Громади першої хвилі ділилися інструментами розв’язання освітніх викликів та аналізували перші результати співпраці з Програмою, тоді як громади другої хвилі конкретизували власні потреби та формували дорожню карту подальшого розвитку.
«Влада для освіти – це коли громада концентрує ресурси на якості навчання, забезпечуючи сучасний ліцей кадрами, фінансами та матеріальною базою. Громада для учня – це доступ до сучасних лабораторій, цифрових технологій і комфортних кабінетів. Громада для вчителя – це стабільне навантаження, підтримка професійного розвитку та можливість працювати в конкурентному і мотивуючому середовищі», – поділилась Жанна Каплоух, директорка Департаменту освіти Полтавської міської ради.
Під час фінальної сесії учасники поділилися своїми інсайтами й конкретними кроками, які планують реалізувати після повернення додому, а також отримали запрошення взяти участь у конкурсі шкільних проєктів про цінність освіти.
Керівник напряму освіти на місцевому та регіональному рівнях Програми Polaris Олег Фасоля підсумував:
«П’яті реколекції стали ще одним підтвердженням, що успішна освітня реформа починається не з наказів, а з довіри, взаєморозуміння і спільної дії. Освітні менеджери, які зібралися тут, – це ті “маяки”, що показують шлях іншим громадам».
Освітні реколекції Polaris – це більше, ніж тренінг чи форум. Це простір довіри й натхнення, де зростає нова культура управління освітою, заснована на партнерстві, аналізі, відкритості та спільній меті – якісній освіті для кожної дитини в кожній громаді. Практичні кейси, відкрите обговорення викликів і усвідомлення того, що кожна громада є неповторною, а шлях трансформації закладів освіти – індивідуальним, створюють безцінний досвід, який об’єднує учасників і надихає на подальші зміни.
