Професійна спільнота педагогів у межах шведсько-української Програми Polaris продовжує відкривати нові формати обміну ідеями та практиками. 29–30 жовтня в Обухові та Лубнах відбулися педагогічні коворкінги – події, що поєднали креативність, глибокий зміст і практичну спрямованість. На відміну від традиційних конференцій, педагогічний коворкінг створює простір для живого діалогу, командної роботи, колегіальної підтримки та натхнення.
Педагогічний коворкінг для освітянських спільнот обох громад став простором професійного зростання педагогічних працівників, спрямованим на підвищення якості освітніх послуг із залученням тренерів трьох рівнів врядування: місцевого (педагоги громад), регіонального (заклади вищої та післядипломної освіти), національного (Директорат шкільної освіти МОН, Офіс впровадження НУШ). Ці події об’єднали близько 230 освітніх тренерів, управлінців, директорів, учителів і психологів навколо ідеї спільного простору для навчання, співтворення й осмислення ролі освіти в розвитку громади.
«Коворкінг – це не просто тренінг чи семінар. Це спільний творчий простір, де кожен педагог може бути і учасником, і модератором, і натхненником змін», – зазначив Артем Горобець, експерт з освіти Програми Polaris і модератор обох заходів.
Обухів: простір інновацій і психологічної підтримки
Перший день, 29 жовтня, пройшов в Академічному ліцеї ім. Володимира Мельника в Обухові (Київська область). Подія обʼєнала близько 120 освітян у партнерстві з Офісом впровадження Нової української школи при МОН України та Київським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів (КОІПОПК). З вітальними словами до учасників звернулися Олена Паєнко, заступниця міського голови, Антоніна Макаревич, заступниця керівника Офісу впровадження НУШ, та Артем Горобець, експерт з освіти Програми Polaris.
Олена Паєнко, заступниця міського голови, підкреслила важливість таких ініціатив: «Ми прагнули створити середовище, у якому педагоги відчувають себе співавторами освітніх рішень, а не лише слухачами. Саме у форматі коворкінгу народжується горизонтальна взаємодія між школами, ідеї переходять від теорії до практики».
Протягом дня освітяни працювали в тематичних секціях, присвячених ролі гімназії у реформі НУШ, створенню безпечного освітнього середовища, практичним аспектам роботи Всеукраїнської школи онлайн та збереженню психологічного ресурсу вчителя.
Під час сесії «Роль гімназії у поступі реформи Нової української школи», модераторами якої стали Антоніна Макаревич та Артем Горобець, обговорювали роль гімназій у реформі профільної освіти. У форматі активної дискусії директор/ки та заступники/ці розширили розуміння ключових аспектів реформи НУШ і обговорили, як педагогічні команди можуть забезпечити її неперервність, підтримати вчителя й учня у процесі майбутньої профільної орієнтації школярів, а також налагодити ефективну взаємодію з батьками. Також розбирались у кластерах і пропонованих навчальних планах Типової освітньої програми 10-12 класів, і як ця інформація знадобиться гімназіям.
«Дуже тішить, що під час рефлексії часто лунали слова «співпраця», «команда», «обмін досвідом» та «взаємопідтримка». Це саме ті принципи, на яких будується потужна освітня екосистема громади», – зазначила Антоніна Макаревич.
Друга сесія була присвячена створенню безпечного освітнього середовища на основі досвіду Ізраїлю. Під керівництвом старшої викладачки КОІПОПК Юлії Гребеніченко учасники практикували кризові комунікації, роботу з емоціями учнів і профілактику ризиків у цифровому середовищі.
Під час сесії – «Всеукраїнська школа онлайн: впровадження 2025» – вчителі біології та хімії обговорювали, як інтегрувати цифрові ресурси у навчальні програми, створювати змішані формати навчання та розвивати цифрові навички школярів.
Тренінг «Психологічний ресурс учителя», який провели психологині Ольга Глузд та Аліна Коваль, надав освітнім психологам та педагогам можливість практикувати техніки саморегуляції, балансування між роботою і життям та вправи з емоційного відновлення.
Учасники відзначали, що формат коворкінгу дозволив не лише обмінятися досвідом, а й знайти психологічну підтримку колег, що є особливо важливим для вчителів у часи тривалої напруги й адаптації освіти до нових реалій.
Лубни: канікули для ідей і простір взаємодії
Наступного дня, 30 жовтня, захід під назвою «Канікули для ідей: коворкінг управлінців та педагогів» відбувся у гімназії ім. Василя Барки в Лубнах Полтавської області. Захід об’єднав понад 110 учасників із Лубенської та Новооржицької громад, а також представників Луганського національного університету ім. Т. Шевченка, Полтавської академії неперервної освіти й експертів Програми Polaris та Директорату шкільної освіти МОН.
«Освітній коворкінг – це нагода подивитися на себе й свою школу під іншим кутом. Ми звикли до вертикальних форматів, але тут спілкування є діалогом рівних, де ідеї народжуються природно, без напруги», – сказала у вітальному слові Олена Попова, головна спеціалістка Директорату шкільної освіти МОН.
Протягом дня у відкритому форматі дискусій, презентацій і практичних вправ педагоги та управлінці працювали у тематичних секціях.
Блок «Інструменти змін» став центральною частиною педагогічного коворкінгу, що об’єднав управлінців, педагогів і психологів навколо ключових питань якості освіти, професійного розвитку та безпечного освітнього середовища. Протягом дня у різних локаціях Лубенської гімназії ім. Василя Барки та Луганського національного університету, релокованого на територію Лубенської громади, одночасно відбувалося шість практичних тренінгів.
У секції для управлінців «Якість діяльності закладу освіти», яку модерувала Олена Попова, головна спеціалістка директорату шкільної освіти МОН України, директори шкіл презентували власні підходи до формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Учасники обговорювали, як ефективно оцінювати сильні сторони шкільного колективу, налагоджувати комунікацію між усіма учасниками освітнього процесу та будувати стратегічне бачення розвитку закладу.
Паралельно проходив тренінг «Актуальні питання атестації педагогічних працівників», де методисти Полтавської академії неперервної освіти допомагали педагогам і заступникам директорів осмислити сучасні критерії оцінювання професійної діяльності, відшукати баланс між формальними процедурами й реальними результатами навчальної роботи, а також розглянути індивідуальні траєкторії професійного зростання.
У бібліотеці тривала робота секції «Здорові учні – здорове майбутнє», яку вела Зоя Бечкало, методистка відділу розвитку природничих і математичних дисциплін ПАНО. Тут соціальні педагоги та практичні психологи ділилися досвідом створення шкільних програм із розвитку ментального здоров’я, профілактики стресу, формування здорової поведінки учнів та підтримки емоційного добробуту.
Не менш жвавою була сесія «Навчання для сталого майбутнього. Як інтегрувати глобальні виклики в освітній процес», яку модерувала Тетяна Ланевська, старша викладачка кафедри філософії та економіки освіти. Освітяни розглядали, як теми кліматичних змін, екологічної відповідальності та сталого розвитку можуть стати частиною навчальних курсів, стимулюючи в учнів критичне мислення та екологічну свідомість.
У секції «Гендерно зумовлене насильство: розпізнавання, запобігання, підтримка», яку провела Ірина Лисничка, кандидатка психологічних наук, викладачка Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка, учасники відпрацьовували алгоритми реагування на випадки насильства в освітньому середовищі.
Завершальним акордом блоку став тренінг «Точка опори: як бути стабільним у нестабільному світі», який провели Ірина Яковенко, вчителька Академічного ліцею ім. братів Шеметів, та Оксана Лисенко, вчителька гімназії ім. Віри Роїк. Учасники занурилися в практики емоційної саморегуляції, усвідомлення власних ресурсів і відновлення професійного балансу.
Педагогічний коворкінг як нова культура освіти
Обухів та Лубни стали першими громадами, де Polaris запровадив формат педагогічного коворкінгу як інструмент професійного зростання та зміцнення освітньої спільноти. Цей підхід поєднав практичні тренінги, відкриту комунікацію та створення мереж довіри між педагогами, управлінцями й місцевою владою.
Експерт Програми Артем Горобець підсумував: «Polaris підтримує формати, які не просто навчають, а розвивають культуру взаємодії. Педагогічний коворкінг – це лабораторія живого досвіду, що допомагає громадам вибудовувати власну освітню архітектуру – гнучку, творчу й орієнтовану на людину. Я впевнений, що розвинені професійні компетенції педагогічних працівників створили умови для посилення якості освітніх послуг і розбудови освітньої архітектури громад. Разом – у нові освітні горизонти!»
Фото: Програма Polaris та газета "Лубенщина"
